Акторська гра — це вид мистецтва, який відточувався та вдосконалювався протягом століть, при цьому класичні стилі акторської гри відіграють значну роль у формуванні технік, які використовують сьогодні актори. Від витоків театру в Стародавній Греції до появи натуралізму наприкінці 19 століття історичний розвиток класичних акторських стилів пройшов насичений і різноманітний шлях.
Грецька трагедія і зародження театру
Історичний розвиток класичних акторських стилів можна простежити до витоків театру в Стародавній Греції. Грецька трагедія з її наголосом на сильних емоціях і неперевершених персонажах заклала основу для акторського мистецтва. Актори грецького театру носили маски, щоб зобразити різних персонажів, і покладалися на перебільшені жести та вокальні прийоми, щоб передати свої емоції глядачам.
Відомі драматурги Стародавньої Греції, такі як Есхіл, Софокл і Евріпід, створювали п’єси, які глибоко заглиблювалися в людський стан, надаючи акторам багатий матеріал для демонстрації своїх драматичних навичок. Вистави у великих амфітеатрах стародавнього світу створили основу для розвитку класичної акторської майстерності.
Комедія дель арте та театральна імпровізація
У міру розвитку театру класичні акторські стилі продовжували процвітати, а одним із найвпливовіших рухів була Commedia dell'arte італійського Відродження. Цей вид театру характеризувався використанням типових персонажів і імпровізованим діалогом, що заклало основу для розвитку фізичних і вокальних технік, яким і сьогодні навчають у школах акторської майстерності.
Актори комедії дель арте, відомі як